Тема. Пейзаж. Історія пейзажу

Тема. Пейзаж. Історія пейзажу

Мета:  формувати поняття про пейзажний жанр і його види: морський – марина, мальовничий – ведута, міський – урбаністичний; ознайомити з художниками-пейзажистами від ІVст. В Китаї до сучасних художників; виховувати шанобливе і зацікавлене ставлення до пейзажів.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: вісковка

Обладнання: ПК, репродукції зимових пейзажів, фоторепродукції; художні матеріали: папір, акварельні фарби, пензлики, воскова свічка, кольорові воскові олівці.

Хід уроку

І.Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Що ми називаємо пейзажем? (зображення природи)

2.     В яких видах образотворчого мистецтва відображено пейзаж ? (живопис, графіка, художнє фото)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Напевно, під час канікул, дорогою до школи чи додому, ви неодноразово зупинялися, щоб помилуватися краєвидами, неповторною красою рідної природи чи то весняного ранку, чи то літнього дня, або осіннім вечором, чи під час заходу, чи сходу сонця взимку. У нашій пам’яті зберігаються ці чарівні спогади. Сьогодні ми спробуємо відтворити своє враження від побаченого.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.                Жанр, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних споруд, називають пейзажем. Художники-пейзажисти зображують річки, ліси, гори, моря, долини, міста, села, тощо. Усе це – пейзаж, але особливі назви таких картин:

-         Морський пейзаж – марина;

-         Мальовничі види – ведута;

-         Сучасні міста – урбаністичний пейзаж (від слова «урбанус» - міський).

2.                Уперше як самостійний жанр мистецтва виник у Китаї в VІ ст.. Під впливом китайського виник і морський пейзаж. У Середньовіччі художники використовували пейзаж як допоміжний, тобто як тло в портретах і сюжетних композиціях. Лише 300 років тому природа стала головною в картині, але художники намагались намалювати не те, що бачили, а те , що уявляли гарнішим. Першими вийшли на відкрите повітря – на пленер – барбінозці (французькі художники), які малювали природу з натури.

3.                Пейзажний живопис України пов’язаний з роботами Т.Г.Шевченка. Розквіт українського пейзажу – це художники С.Васильківський, С.Світославський, Г.Покітонов,  П.Левченко, К.Ткаченко, О.Шовкуненко, Т.Яблонська, І.Бокинов.  

4.                У природи немає поганої погоди, а тому кожна пора року особлива та приваблива по-своєму.

         Так зима нам приносить не лише хуртовини та люті морози, а й гарні, погожі дні.

         Неначе наречена стоїть в зимовому парку струнка, тендітна берізка, обвита білою, пухнастою ковдрою. Блискучо-біле вбрання ніжне та неповторне. Воно зіткане з тисячі маленьких сніжиночок, які переливаються на сонці чудесними барвами-самоцвітами. Сніжинки зачаровують погляд легким, витонченим таночком морозяного мистецтва. Сніг виблискує різними кольорами, неначе коштовним камінням на прикрасах молодої дівчини. Повітря кришталево-чисте та прозоре, наповнене зимовою свіжістю. Голубе небо спокійне та непорушне… Аж ось холодний подих потурбував молодесеньке деревце, і враз сріблястий пилок обсипався з граційної красуні.

      Митець за допомогою своїх специфічних засобів передає красу природи. Для хужожника – це фарби, для композитора – це звуки, а для письменника – це слово.

5.      Технологія «Словесний малюнок»

(Учні зачитують уривки з літературних творів з описом зимової природи. )

 1. Ось як описує зиму Олена Пчілка в оповіданні «Сніг».

  Як зимня година – ясна, тиха, то сніжинки бувають кучеряві, зірчасті, а як вітряно, туманно, сніжинки стають такі мляві, зволожені, злипаються в клоччя; а як повітря потеплішає, тоді сніжинки зовсім рідшають, стають крапельками, і тоді це вже не сніг, а дощ; отже, значить, сніжинки стануть тоді знов водою, як були колись.

  2. Борис Грінченко «Взимку»

      Хижо буйний вітер

      Віє по долині.

      Гори намітають

      З снігу хуртовини.

                           Укриває землю

                           Скрізь намітка біла,

                           І земля замерла

                           Тихо заніміла.

3. Олександр Пушкін «Зимовий ранок» (уривок з твору)

…под голубыми небесами

Великолепными коврами,

Блестя на солнце, снег лежит;

Прозрачный лес один чернеет,

И ель сквозь иней зеленеет

И речка подо льдом блестит.

Скільки красивого довкола зимою: блискучі буруль­ки, ажурні сніжинки, великі сніго­ві замети.

Кожна людина сприймає цю пору року по-своєму. Для когось вона холодна, сувора снігова коро­лева, що хоче всіх заморозити. А для когось — добра чарівниця, яка принесла із собою веселощі, зимо­ві розваги, новорічні свята, пода­рунки. То яка ж вона, ця загадкова зима? Якого кольору?

6.      Розгадування загадок

Як ви думаєте, чи завжди сніг білий? Чи може він бути рожевим, блакитним, золо­тистим, фіолетовим, сірим?

 Відповідь на ці запитання нам допоможуть дати  загадки.

Він ще недавно голубів,

Застиг у сонній мрії.

Ось небокрай почервонів —

І він вже рожевіє. (Сніг уранці.)

Як тільки сутінь настає,

Ліхтарики мигають,

Він фіолетовим стає

І таємничо сяє. (Сніг увечері.)

Спочатку він міцний і білий,

Та коли сонце припікає,

Він ураз слабішає, жовтіє,

Чорніє, тане і... тікає. (Сніг у відлигу.)

V. Практична робота учнів

Сьогодні на уроці ми будемо художниками і малюватимемо прекрасну пору року – зиму у техніці вісковка.

1.     Виберемо точку спостереження і визначимо формат аркуша паперу, скомпонуємо зображення.

2.     Знайдемо співвідношення між небом і землею (лінію горизонту)

3.     Легенькими лініями простим олівцем робимо малюнок на аркуші паперу. Уточнюємо деталі.

4.     Беремо парафінову білу свічку, і її гострим краєм можна постукати (можна постругати, як олівець). Наводимо всі лінії, зроблені попередньо олівцем. Щоб перевірити, чи всі обриси наведено, аркуш паперу поверніть до світла (лінії від свічки будуть блищати)

5.     Добираємо на палітрі світло-блакитний колір і великим пензликом покриваємо всю площину аркуша. Таким чином ми «проявляємо» свій малюнок. Лінії від парафіну залишилися білими, а все інше стало ніжно-блакитного кольору.

6.     На наступному етапі потрібно «набрати силу» кольору, пам’ятаючи про повітряну перспективу (небо, земля на першому плані більш насичені, до лінії горизонту світліші і холодніші).

7.     Додамо кольори та деталі в окремих частинах горизонту. Подивимось на роботу загалом. Визначимо акценти.

VІ. Підсумок уроку

Тема. Ілюстрація. Головні засоби виразності в ілюстраціях. Робота художників-ілюстраторів.

Тема. Ілюстрація. Головні засоби виразності в ілюстраціях. Робота художників-ілюстраторів.

Мета: ознайомити учнів із ілюстрацією, роботою художників– ілюстраторів; вчити передавати в малюнку особисте емоційно–естетичне ставлення до зображуваного;  розвивати вміння насолоджуватися спогляданням ілюстрацій відомих художників–графіків, аналізувати їх; розвивати вміння виділяти та ілюструвати найбільш характерні епізоди літературного твору, композиційні навички, творчу уяву; формувати естетичні почуття, естетичний смак, творчі здібності; виховувати повагу до праці художників–ілюстраторів, дбайливе ставлення до книги, охайність.

Обладнання: презентація, дидактичні картки,   ілюстрації дитячих книжок із методичного фонду

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Чи розглянули ви вдома ілюстрації у ваших улюблених книжках? Чим вони вам подобаються?

2.     Хто є автором цих ілюстрацій?

3.     Про що розповідають ілюстрації?

4.     Чи завжди головні герої літературного твору на ілюстраціях виглядають так, як ви їх уявили під час читання?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми більше дізнаємося про книжкову ілюстрацію, її історію, роботу художників, які працюють над створенням ілюстрацій , спробуємо самі побувати в ролі ілюстратора.

ІV. Викладення навчального матеріалу

Ілюстрація – це зображення, що супроводжує текст літературного твору, газетної статті з метою полегшення для читача  візуалізації змісту.

Книжкова ілюстрація – елемент книжки, що або пояснює текст наочними образами, або активно тлумачить текст, даючи змогу читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність літературного змісту та форми. Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту.

Ілюстрація, як і літературні твори, існує з давніх-давен і має свою історію. Першими ілюстраціями вважаються кольорові малюнки, що прикрашають давньоєгипетські папіруси. Їх згортали в сувої. Коли з`явився пергамент, його виготовляли з обробленої шкіри ягнят. Спочатку пергамент також згортали в сувої, але з IVстоліття його стали нарізати на окремі аркуші і зшивати  в зошити, а кілька зошитів – у кодекс, тобто знайому нам книжку. У кодексах, як і в сувоях, ілюстрації відповідали фрагменту тексту, біля якого вони розміщувалися. Вони мали назву «мініатюри» – від латинського найменування червоної фарби – мінімум, яка переважала у старовинних ілюстраціях. Художник також прикрашав книгу орнаментами й художньо оформлював першу літеру розділу – ініціал.

У нашій країні вже в XI  столітті книжкова графіка досягає дуже високого ступеня розвитку, про що свідчать ілюстрації в рукописних книгах «Остромирове Євангеліє» (найдавніша пам`ятка українського письменства Київської Русі (1056–1057), «Ізборнік Святослава»(1072) та інші.

 Подібні до них старовинні книжки можна побачити в музеях України, зокрема в музеї Книги та друкарства на території Києво-Печерської Лаври. У XV ст. в книжковій справі стався переворот: книжки почали друкувати. Друкованими стали й ілюстрації.

У галузі ілюстрації працювали видатні художники – у Німеччині А.Дюрер , у Франції – Г.Доре , у Росії – В.Сєров,  О.Агін , В.Васнєцов , Ю.Васнєцов , в Україні – Г.Нарбут.

Одним з видатних українських художників – ілюстраторів є Г.Якутович, відомий своїми майстерними ілюстраціями до творів  українських та зарубіжних поетів й письменників. А які чудові ілюстрації створили художники до казок: Ю.Васнєцов, Л. Тихонович. Одним із сучасних художників – ілюстраторів є В.Єрко, який створив ілюстрації до «Снігової королеви» Г.К.Андерсена.

Вам всім, мабуть, подобаються ті книжки, де багато яскравих малюнків. Вони надають книжці святкового вигляду. Ілюстрації розкривають зміст книжки, розширюють і доповнюють уяву читача, чим допомагають йому глибше поринути в задум автора. Щоб створити високохудожній малюнок до літературного твору, не досить вибрати якийсь уривок з тексту і намалювати те, про що письменник говорить словами. Художник – ілюстратор уважно по кілька разів перечитує книжку, буквально вивчаючи описані в ній події, образи, людей, побут тощо. Але цього замало. Щоб ілюстрації були правдиві й реалістичні, треба ознайомитися з історичними обставинами, зробити багато начерків з натури.

V. Самостійна практична робота учнів

Етапи роботи над ілюстрацією, записаних на картках

1.                Пригадати казку;

2.                вибрати характерні епізоди, що розкривають зміст тексту;

3.                в ілюстрації важливо не робити розбіжностей із текстом;

4.                деталі в ілюстрації мають «працювати» на розкриття змісту, зайві подробиці, якщо вони добре підібрані і доречні, зроблять сюжет цікавішим;

5.                малюнок можна розміщувати в квадраті, колі, брати в рамку;

6.                виконати лінійний малюнок образного епізоду;

А)вибрати формат аркуша паперу.

Б)визначити лінію і точку зору.

В)виділити розміром, місцем розташування, головну дійову особу(людину, тварину, птаха, рослину, будівлю, предмет, тощо).

Г)для обраної дійової особи придумати позу,оточення,вбрання.

7.                завершити малюнок світлотінню, чи виконати в кольорі;

8.                головне, щоб зміст його сюжету відповідав змісту літературного твору й розкривав його.

Варіанти казок: «Фарбований Лис», «Момотаро», «Синдбад-Мореплавець», «Пані Метелиця», «Непохитний олов’яний солдатик».

Групи працюють самостійно, учитель коректує їхню діяльність, за потреби надає допомогу.

VІ. Систематизація набутих знань

·        Яку роль виконує ілюстрація в казці?

·        Чому дитячі книжки яскраво проілюстровані, а книжки для дорослих часто виходять без ілюстрацій?

·        Назвіть відомих художників-ілюстраторів.

VІІ. Підсумок уроку

1.     Виставка і оцінка дитячих малюнків.

2.     Завдання для підготовки до наступного уроку.

Етапи роботи над ілюстрацією

1.     Пригадати казку;

2.     вибрати характерні епізоди, що розкривають зміст тексту;

3.     в ілюстрації важливо не робити розбіжностей із текстом;

4.     деталі в ілюстрації мають «працювати» на розкриття змісту, зайві подробиці, якщо вони добре підібрані і доречні, зроблять сюжет цікавішим;

5.     малюнок можна розміщувати в квадраті, колі, брати в рамку;

6.     виконати лінійний малюнок образного епізоду;

А)вибрати формат аркуша паперу.

Б)визначити лінію і точку зору.

В)виділити розміром, місцем розташування, головну дійову

особу(людину, тварину, птаха, рослину, будівлю, предмет, тощо).

Г)для обраної дійової особи придумати позу,оточення,вбрання.

7. завершити малюнок світлотінню, чи виконати в кольорі;

8. головне, щоб зміст його сюжету відповідав змісту літературного твору й розкривав його.

Виховнийзахід Подорож до країни образотворчого мистецтва

Мета: виховуватиінтерес до образотворчогомистецтва; познайомити з життям та творчістювидатниххудожників; розвиватиобразнемислення; активізуватитворчуініціативу, увагу, фантазію.

Матеріали до заходу: назвизупинок, картиниАйвазовського, кросворд на ватмані та маркер, слайдиабо картинки «Оптичніілюзії», картиниКатериниБілокур, чистіаркуші для учнів, клейкіпапірці.

Хід заходу

Уцентрідошкиприкріпленозображення потягу, навколоньоговивіски з написамизупинок: відомі художники, загадкова, кросвордна, оптичніілюзії, українські художники, фантазійна.

 Учитель: Дорогіучні, сьогодні ми з вами відправимося у подорож до цікавоїкраїниназваякої – «образотворчемистецтво». Подорожуючи ми відвідаємозупинки: відомі художники, загадкова, кросвордна, оптичніілюзії, українські художники, фантазійна де будемодізнаватисящосьнове, показуватисвоївміння, робитивідкриття, фантазувати. Чизгоднівивідправитися в дорогу? Отож, вирушаємо!

 І першою на нашому шляху зустрічаєтьсязупинка «Відомі художники».

Розповідьвчителя (показ картин)

 17 липня 1817р. у родинідрібногокрамаряФеодосіїКостянтина Айвазяна (Айвазовського) народивсясинОванес. Дитинство хлопчика проходило в бідності, але завдяки таланту йогобулозараховано до Сімферопольськоїгімназії. Післязакінченнясередньоїосвіти 1833 року юнак вступає до ПетербурзькоїАкадеміїмистецтв.

У 1837 р. ІванАйвазовськийзакінчуєнавчання в Академії, а в 1840 відїжджаєувідрядження за кордон (Рим, Неаполь, Соренто, Венеція, Париж, Лондон, Амстердам).

У 1844 р. йогобулопризначено «живописцем Головного морського штабу» і академікомПетербурзькоїАкадеміїмистецтв.

У 1845 р. художник мандрувавТуреччиною, а післясвогоповерненняназавждиоселився у ріднійФеодосії.

1847 рік приніс митцеві звання професора Петербурзької Академії мистецтв, а від 1887 — він її почесний член.Айвазовський був художником, який за своє життя створив понад 6 тисяч картин, що нині прикрашають відомі музейні та приватні зібрання.

Найбільш відомий він як художник-мариніст. Такі картини, як «Морський берег», «Дев’ятий вал» намальовані під впливом романтизму і входять до світової художньої скарбниці. Серед творів Айвазовського численні пейзажі Криму: «Ялта», «Місячна ніч у Гурзуфі», «Кав’ярня в Криму» та ін.

Працював він і як художник-баталіст. Середтворів, виконаних у цьомужанри, «Чесменськийбій», «Наваринськийбій», «ПожежаМоскви в 1812 р.», «Сінопськийбій»,«Облога Севастополя»,«Бійпароплава «Веста», «УзяттяКарса», «Чорноморський флот у Феодосії», «Бій брига «Меркурій» тощо.

Є в нього й картини на українські теми: «Чумаки в степу вночі», «Очерет на Дніпрі», «Український пейзаж», «Млин на березірічкиУкраїна», «Весілля на Україні», «Під час жнив». Деякі полотна художник присвятивперебуваннюОлександраПушкінана берегах Чорного моря.

Дуже великим є внесокАйвазовського в культуру рідногоміста. У 1845 р. на своїкоштивінвідкриває у Феодосії Школу мистецтв, а в 1880 р. ним була створена міськахудожня галерея. ВагомийвнесокзробивІванКостянтинович у збереженні та охороніпам'ятниківкультуриКриму. Віндужецікавивсяархеологією і брав участь у дослідженнібільшеніж 80 курганів. Для збереженнязнахідоксвоїм коштом збудувавновеприміщення для Феодосійського музею старожитностей, при якомудієще й меморіал І. П. Котляревського.

Помер художник 19 квітня 1900 року у ріднійФеодосії. Остання картина, над якоювін і працювавнавіть за кілька годин до смерті — «Вибухтурецького корабля».

Зупинка «Загадкова».

На ційзупинці нас зустрічає _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ із загадками про терміни та матеріалиобразотворчогомистецтва. (Відповідає той учень, якийотримуєвідведучогоіграшку-символ)

Ученьзагадує загадки для класу.

Фрукти, овочі та ваза,

Кожен з вас побачить зразу

В чомуріч і в чому суть,

Як картину цюзовуть?

(Натюрморт)

Намалюйбарвистіквіти

І беріззеленівіти,

Щоббувгарнийтвій пейзаж,

Фарбитивізьмигуаш.

Поєднаємквіти, сонце,

Небо яснеувіконці,

Як докупи все зберемо,

Як картину цюназвемо?

(Композиція)

Він для фарби — незамінний,

Бо художник вінвідмінний.

Розфарбує все, як треба,

І малюнок є вже в тебе.

(Пензлик)

Білий-білий, начесніг,

Рук нема, немаєніг,

Не людина і не звір,

А зовутьйого... (Папір)

Гарнолініївиводить,

По папері легко ходить,

Він художник-молодець,

Чудодійний... (Олівець)

Постирає все, щобачить,

Це неіграшка, не м 'ячик,

Опусти ти руку в сумку

Та дістань в долоні... (Гумку)

Всівеселі та яскраві,

Наче пави, величаві,

Порахуєм: раз, два, три,

Всі ми бачимкольори.

Кольорівв нас є багато,

Годіїхпорахувати,

Як за руки всівізьмуться,

Як тодівониназвуться?

(Спектр)

Він не плаче, не гарчить,

Лишмалює та мовчить.

(Олівець)

Ми на вернісажприйшли,

Щосьцікаве там знайшли,

То не птах і не людина,

А зовутьїї... (Картина)

Розглядаємокартини,

Ось дівчинабіля тину,

Портрет, пейзаж, а разом все це

Називається... (Мистецтво)

Сонце, небо, ляльку, м’ячик,

Вправно водить олівець

Наш художник молодець.

Вінпотрібенвсімсьогодні,

Бо вам стане у пригоді,

Тут підкаже з казки гном,

Щопотрібен вам...

(Альбом)

ЗмалювавАндрійко маму,

А малюнок вставив в раму.

Цеймалюнок, не секрет,

Називається... (Портрет)

Бачимліс, галявуясну,

День безхмарний та прекрасний,

Захопилоподихаж,

Як побачили... (Пейзаж)

Учитель. Наступназупинкамаєназву «Оптичніілюзії».

Наше око, зорова система звиклисприйматиоб’єкти з нормальної точки зору, а щовідбудеться коли зображеннясуперечить правилам обмеження, або коли ці правила входять у протистояння один з одним чи коли не вистачаєінформаціїдляоднозначноїінтерпретації?

Давайте розглянемодеякімалюнки (розглядмалюнків з прикладами оптичнихілюзій).

- Щобачатьнашіочі? А що є насправді?

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSsm7VnXcoUgGSsO6tO...

Цезамкнені кола, а не спіраль.

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRAxR3v34W2Iw0Mhcm8...

Чорнихкрапокміж квадратами немає.

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRviyyBwsIH41_meIF_...

Усіфігури – однакові за розмірамиквадрати.

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSNGnAEYWRGRvtcyViy...

Скільки людей на малюку?

Учитель. Наступназупинка «Кросвордна» де ми спробуєморозгадатикросвордпідготовлений для вас учнем ___ класу _____________(на плакатікросвордякийучнірозгадують ).

Учитель. Зупинка «Українські художники».

Тут нас зустрічає _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ з розповіддю про відомуукраїнськухудожницю КатеринуБілокур.

Ученьдемонструєкартини та розповідає про художницю.

Народилася вона 7 грудня 1900 р. вселіБогданівціПирятинськогоповітуПолтавськоїгубернії (ниніКиївська обл.) в селянськійродині. Жили дуже тяжко, ледь-ледь не голодуючи. Про освіту для діточок. а ще й для дівчинки, і не гадали. Читати й писати Катерина навчиласьсамотужки. Дівчинанамагаєтьсямалювати сама. Для цього вона використовує те, щоможнабулознайтивбіднійселянськийхаті — звичайнівуглини з печі та шматок домашнього полотна.

Цілий день дівчинапрацює в полі, ввечеріпорається по господарству на дворі і в хаті, і лише коли схиляється на селом темрява вона стаємалювати. Зрозуміло, щокоштів на придбанняпрофесійнихпензлів та фарб вона не мала. Все, щобулопотрібно, робиласвоїми руками — пензлівиготовляла сама ізщетини, фарбиробила з буряка, бузини, калини, цибулі й різноманітних трав.

У 20-ті роки Катерина двічізбираєтьсявступати — спочатку до художньо-керамічноготехнікуму в Миргороді, а пізніше до Київського театрального технікуму, але спробазнову не вдалася — вона не мала документів про закінченнясемирічки.Вчитьсясамотужки, вчиться у природи, вдивляється в кожнуквітку, кожнугілочку.

Наприкінці 30-х років КатеринаБілокурпише листа до видатноїукраїнськоїспівачкиОксани Петрусенко, яка звертаєувагу на талановитухудожницюпрацівниківПолтавськогобудинкународноїтворчості. У 1940 роцівиставкутворів К. Білокурпоказують у Полтаві, а потім на Республіканськійвиставні в Києві. Вперше широкому загалубуло представлено такі твори, як «Берізка» (1934), «Квіти за тином» (1935), «Квіти», «Портрет племінниць».

...Але приходить війна. Два роки окупаціїстаютьнайстрашнішими в життімитця: в Полтаві гинуть назавждивсікартини, які вона відправила на виставку!

Післявизволення Катерина Білокурзновубереться за пензель. 40—50-ті роки є роками надзвичайноактивноїпраці. Творчістьмайстра з невеличкогоукраїнського села набуває популярності.1954 року їїкартини «Цар-колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» демонструються в Парижі на Між­народнійвиставці. Пабло Пікассо, якийпобачивїх, писав: «Якби в нас була такого рівнямайстерностіхудожниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ».

У 1956 року їйприсвоєнозвання народного художника України.

Але злиденнедитинство і юність, невлаштованість в особистомужитті, хвороба матерідають про себе знати. Вона тяжко хворіє в останні роки, хочапродовжуєнаполегливопрацювати.9 червня 1961 року КатериниВасилівни не стало, а Художник КатеринаБілокурзосталасяжити в своїхтворах.

Учитель. І наша кінцевазупинка «Подумай».

У вас на партах є аркушііззображеними на них геометричнимифігурами. Завдання: подумайте, щомаєтаку форму і домалюйтецей предмет. ( учнімалюють та демонструютьсвоїроботи ).

 Учитель. На цьому наша подорож завершена. Візьміть клейкий папір, напишітьсвоєвраженнявідперебування на тійчиіншійзупинці одним словом чи символом і приклейте папірець до відповідноїзупинки на дошку(учнівиконують).

( Розгляд та читаннянаписанихвражень ).